«Новий навчальний рік на новому місці. Ми переїхали, бо мої батьки знайшли тут краще місце роботи. Це були для мене великі зміни – нові люди, нова школа. Я втратила друзів, і всі наші спільні пригоди. Усі старі друзі залишилися в мене в соціальній мережі Facebook.
Годинами повсякденно я спілкувалася на сторінках Facebook або по Скайпу, проте це було вже не те, що раніше. Окрім Анни, моєї найкращої подруги, з якою ми говорили годинами безперервно. Також думки мої линули до Габі, мого коханого. Він ревнував і відчував стрес перед моїм від’їздом. Ще до того, як нам довелося розлучитися, він ставав дедалі суворішим зі мною, влаштовував мені сцени ревнощів, після яких просив вибачення й обіцяв, що це більше не повториться. Наші стосунки через відстань між нами були непростими…
З моїми новими однокласниками все було добре. Я боялася, що вони не приймуть мене до своїх лав, але насправді вони виявилися дуже добрими до мене. Я швидко з усіма подружилася і почувалася добре в їхній компанії. У другі вихідні відтоді, як я була в новій школі, хтось запропонував провести їх разом. Я не знала, як мені вчинити, бо обіцяла моїм старим друзям, що я приїду їх провідати – якраз в Анни був день народження. Габі чекав, що я приїду, щоб ми провели час разом.
І тут якраз цей спільний захід, і всі так наполягали, щоб я прийшла! Я спробувала поговорити про це з Габі, але він не хотів навіть слухати мене. І тоді я прийняла рішення піти на зустріч з моїми новими товаришами.
Зустріч проходила чудово. Мені здавалося, що я знаю моїх нових однокласників усе життя. Саме там я звернула увагу на Влада. Він дуже гарно танцював. Ніколи ще не проводила час так добре і славно! Я зробила фотографії, і на деякі з них надійшли негативні коментарі – щодо зовнішнього вигляду і щодо того, що велике місто поглинуло мене і я забула старих друзів. І Габі… Габі просто-напросто не хотів нічого розуміти, хоча я говорила і пояснювала йому десятки разів. І я з ним порвала.
Шкільне життя тривало, щодня відбувалося щось нове. Минуло кілька тижнів, і майже все змінилося. Я кілька разів виходила гуляти з Владом… ми стали друзями, а потім – парою. Усе було чудово, і я була дуже щаслива…
Настали різдвяні канікули, і Влад поїхав із сім’єю в гори. Під час відсутності він писав мені, що не може дочекатися Нового Року. Попросив мене надіслати йому фотографію, але… не звичайну, а фото “сексі”. Він мені теж надіслав таку фотографію. Я не знала, що мені робити, боялася, що, якщо надішлю йому таке фото, він подумає про мене, що я з “тих” дівчат. Я запитала поради в моєї подруги Анни. Вона мені сказала надіслати фото. Владу фотографія сподобалася. Ми говорили дуже довго, і я була абсолютно щаслива, що мій страх повністю минув.
Коли я прокинулася вранці, на мене чекав шок. Я побачила, що хтось опублікував мою фотографію в хронології мого класу. Ту саму, яку я відправила Владу. Перші коментарі були жахливі: “дівчина легкої поведінки”, “повія”. І це говорили мої шкільні товариші. Я не могла повірити. Як міг Влад зробити щось подібне. Я дзвонила йому і писала, але він не відповідав.
Хтось сказав мені, що не можна це так залишити, треба помститися. І я зробила це! Я опубліковувала його фотографію. І коментатори з інтернету напустилися вже на нього. Коментарі такого ж змісту. Потім мені Скайпом зателефонувала Анна, запитуючи в мене, що сталося. Я розповіла, що Влад опублікував в Інтернеті мою фотографію. Вона була здивована і сказала мені, що це зробив мій колишній коханий – Габі. Він узяв мобільний телефон Анни і там знайшов мою фотографію, надіслану Анні, і виклав її в мережу. У мене потемніло в очах…
Потім, коли я говорила з Владом, він сказав мені, що я його розчарувала. У той момент я відчувала, що мені не вистачає повітря. Потім я стерла з мережі всі фотографії, які тільки могла знайти, але вони продовжували з’являтися. І з ними робили, що хотіли: обробляли у Photoshop, додавали бридкі написи… Я вимкнула телефон і комп’ютер. Мені хотілося зникнути.»