У підлітковому віці в організмі відбуваються різні зміни, які впливають, зокрема, на режим харчування, на апетит і на переживання про фігуру.
Якщо ти вважаєш себе гладким/ою або худим/ою, то спочатку з’ясуй, чи справді це так. У цьому віці твоє тіло перебуває в розвитку, а це означає, що струнка фігура полягає не тільки в самій вазі, але вона залежить і від зросту, статури і м’язової маси.
Щоб відповісти на запитання, нормальна в тебе вага чи ні, навчися спочатку правильно її оцінювати. Для цього є спеціальні розрахунки. Ти можеш почитати про них у довідковій літературі. Крім цього, ти завжди можеш звернутися за порадою до батьків, до друга або навіть до сімейного лікаря, які дадуть відповідь на твої запитання і розвіють твої сумніви.
Якщо те, що ти думаєш про свою вагу, не збігається з думкою інших людей, спробуй відповісти собі на кілька запитань: Як ти почуваєшся? Ти у формі чи ні? Ти подобаєшся собі таким/ою, який/яка ти є? Важливі не тільки показники маси або кілограми на вагах. Важливіша твоя думка про себе. Не будемо забувати, що ми не народжуємося з однаковою формою тіла.
Розлади харчової поведінки
Багато людей із такими розладами не визнають цього. Однак є кілька ознак, які ти можеш помітити, щоб зрозуміти, що ти або близька тобі людина страждає від цього розладу:
▪ Має нездорову худорлявість;
▪ Хронічно втомлений/а;
▪ Носить широкий одяг, який покриває все тіло і не відповідає погоді на вулиці;
▪ Зациклений/а на своїй вазі;
▪ Відмовляється від їжі, або їсть дуже мало, а може, навпаки, споживає надмірну кількість їжі;
▪ Турбується про споживані калорії;
▪ Перегинає палицю із заняттями спортом;
▪ Відвідує вбиральню після кожного прийому їжі;
▪ Носить у сумці проносні або сечогінні засоби;
▪ Турбується про зайві кілограми, незважаючи на худорлявість;
▪ У дівчаток можливі порушення менструального циклу.
Якщо ти знаєш когось, хто може страждати від розладу харчової поведінки, то скажи йому чи їй, що ти турбуєшся, і поясни, чому. Запитай, чи не хоче він або вона поговорити про це, і як ти можеш допомогти. Порадь цій людині звернутися до психолога, психотерапевта або сімейного лікаря.
* Цей матеріал було підготовлено в рамках проєкту “Розвиток участі підлітків у сімейних заходах” за підтримки ЮНІСЕФ Молдова. Висловлені думки належать авторам і не обов’язково відображають точку зору ЮНІСЕФ-Молдова.