У світі, де батьків сприймають як опору безпеки та любові, трапляються моменти, коли ця довіра ламається, залишаючи по собі біль глибокої зради. Коли один із батьків порушує межі дитини, це стає батьківською зрадою, що залишає глибокі сліди в її психіці, спричиняючи травму, здатну тягнутися крізь усе життя.
«Нещодавно я почув(ла) історію, яка сильно мене схвилювала. Йдеться про дівчину-підлітка, яку вже деякий час залучають до оголених фото- та відеозйомок, що їх проводить її рідний батько. Дівчина переконана, що це «нормально», адже беззастережено довіряє своєму батькові.
Ця історія мене приголомшила і змусила замислитися: «Невже таке взагалі можливе?» На жаль, відповідь — так. І ми не можемо заплющити очі на такий випадок. Мовчання є формою прийняття, а тут ідеться про явне насильство з надзвичайно тяжкими наслідками для життя й здоров’я дитини».
Психолог чату 12Plus
Що означає «батьківська зрада»?
Коли один із батьків — часто біологічний батько — посягає на інтимність дитини, особливо через дії сексуального характеру, це й є глибокою зрадою. Батьки мають бути для дитини опорою безпеки й любові, але в цьому випадку довірена особа стає саме кривдником. І ця рана не лише емоційна — це повноцінна травма, що вкорінюється в душі та свідомості дитини.
Дитині важко усвідомити такий вид насильства. Як визнати, що хтось завдає тобі болю, коли цей хтось — твій власний батько чи мати? Діти часто заперечують те, що з ними відбувається, забувають або повністю відмежовуються від реальності. Це захисний механізм, який водночас свідчить про глибокі страждання.
Як саме проявляється ця травма?
- Травма батьківської зради має серйозні психологічні та фізичні наслідки. Ось деякі з них:
- Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — дитина знову й знову переживає момент насильства через сни, спогади, сильні фізичні реакції (тремтіння, пітливість, прискорене серцебиття).
- Порушення сну — безсоння, кошмари, тривожний сон.
- Труднощі з концентрацією — знижується увага, з’являються проблеми в школі.
- Уникання певних ситуацій або людей, які нагадують дитині про насильство.
- Гіперпильність — дитина постійно насторожі, налякана, навіть коли реальної загрози немає.
- Дисоціація — інколи дитина виглядає «від’єднаною» від того, що відбувається, наче все уві сні.
- Проблеми з прив’язаністю — складно знову довіряти людям або будувати здорові стосунки.
- Почуття сорому і провини — дитина звинувачує себе за те, що сталося, хоча це зовсім не її вина.
- Фізичні симптоми — головний біль, біль у животі, розлади харчування, гормональні порушення або зниження імунітету.
Що робити підліткам, які відчувають небезпеку?
Якщо ти підліток і відчуваєш, що хтось порушує твої межі, примушує тебе або змушує відчувати сором чи страх, важливо знати, що:
Це не твоя вина. Жодна людина не має права завдавати тобі шкоди, ким би вона не була.
- Ти маєш право сказати НІ та звернутися по допомогу.
- Поговори з дорослим, якому довіряєш. Це може бути вчитель, шкільний консультант, психолог або інший член родини.
- Записуй те, що відбувається. Занотовуй такі деталі, як дата, місце, що було сказано або зроблено. Пізніше це може виявитися важливим.
- Звернись по професійну підтримку. Психологи допоможуть тобі зрозуміти свої почуття та відчути себе в безпеці.
На платформі 12plus.md доступний безкоштовний і конфіденційний онлайн-чат із психологами, що спеціалізуються на роботі з підлітками. Ми заохочуємо тебе написати нам. Усе, що в тебе відбувається, варте того, щоб це вислухали й зрозуміли. Ти не сам(а), і разом ми можемо знайти вихід навіть з найскладніших ситуацій.