“У школі в мене все було добре, у мене були чудові однокласники. Я був щасливий і думав, що це щастя нічим не буде затьмарене. Маріанна прийшла в наш клас після того, як її батько отримав нове місце роботи в нашому місті. На початку року Маріанна здавалася трохи сумною і наляканою. Я знайшов її профіль у Facebook. Вона скаржилася на те, що їй не вистачає її колишніх друзів. І коханого…
З кожним днем вона ставала дедалі доброзичливішою і незабаром поводилася так, ніби була серед нас уже давно. Хлопці поклали на неї око з самого початку. І мені вона теж сподобалася, але я знав, що в неї є коханий… Через кілька тижнів ми організували спільні вихідні. Було здорово, Маріанна мала просто фантастичний вигляд, я не міг відвести від неї очей. Ми протанцювали всю ніч.
Я думав, що між нами щось є, на всіх фотографіях ми з’явилися разом. Коротше кажучи, ми обидва чудово провели час. Здається, це помітили і деякі з її старих друзів. Я отримав кілька неприємних коментарів, після яких вона порвала зі своїм колишнім коханим. Я поговорив із нею і дізнався, що в них уже деякий час були проблеми. Вона стерла спільні з ним фотографії, а також стала уникати кількох “друзів”. Вона була сумною, але в один із днів, мені вдалося витягнути її в кіно. Саме тоді все і почалося. Я думав тільки про неї, говорив із нею майже весь час, у Facebook, у Skype. На початку грудня в мене зламався мобільний телефон. Я думав, що збожеволію. Коли я втратив можливість із нею спілкуватися, мені стало її дуже сильно не вистачати, і я зрозумів, що люблю її. Це було невимовне почуття…
На Різдво я поїхав, як зазвичай, із сім’єю в гори. Сніг, сноуборд – було чудово! Тільки зі мною не було Маріанни. Ну і оскільки ввечері в мене було багато вільного часу, мені прийшла ідея попросити Маріанну надіслати мені “сміливу” фотографію. Щоб її підбадьорити, я послав їй свою таку фотографію, і підписав “Назавжди”.
Наступного дня я проводив час із сім’єю. На жаль, я забув взяти телефон із собою. Увечері, коли ми повернулися, я подивився в телефон, і не міг зрозуміти, що сталося. Було близько 30 викликів від Маріанни і безліч СМС: “Що ти зробив,”, “Як ти міг?”, “Як ти поясниш?”. Я абсолютно не розумів, що трапилося.
В інтернеті теж коїлося щось незрозуміле: мені писали у Facebook і в Skype, що… я на це заслужив, що ми два ідіоти, що Маріанна погана дівчина, що вона дурепа. І так далі, і тому подібне. І таких коментарів ставало дедалі більше й більше… Зрештою, в одному з постів я побачив фотографію, яку я надіслав Маріанні напередодні ввечері. Думав, помру від сорому. Повідомлення продовжували приходити. Я зателефонував Маріанні. Вона почала говорити плутано, що це помилка, що колишній друг підставив її, що їй дуже шкода, що вона зробила це ненавмисно, вибачалася. Пізніше мені зателефонував друг, який і прояснив усю цю історію: хтось опублікував фотографію Маріанни в мережі, і всі її перепостили. Маріанна була впевнена в тому, що це зробив я. Не знаю, як вона могла таке подумати, після всього того, що було між нами! Вона могла спочатку поговорити зі мною, але вона просто виклала моє фото в мережі, щоб помститися! Я зрозумів, що вона її одразу видалила, але було надто пізно, бо фотографія провисіла досить довго для того, щоб її всі побачили і скопіювали. Звісно, фотографія з’явилася також і в Facebook, оброблена в Photoshop, з додаванням некрасивих слів і бридких коментарів.
Не пам’ятаю, скільки часу я сидів, втупившись у підлогу. Потім я видалив Маріанну з друзів, потім я видалив усі фотографії, на яких ми були разом, усі коментарі і всіх, хто їх залишав. Але ж раніше я думав, що можу довіряти дівчині, яку любив…»