Ознаки дискомфорту й страху під час свят: як захистити свого підлітка/свою підлітку?

Зимові свята дарують радість і гарні моменти поруч із родиною, однак можуть принести дискомфорт дітям, чиї особисті межі не поважаються. Серед великої кількості родичів і друзів твоя дитина може зустріти людей, поруч із якими вона почуватиметься наляканою або незручно. Будь уважним/ою до сигналів, які вона подає, і не вагайся втручатися, коли це необхідно.

Нерідко кривдниками виявляються близькі люди

Складно прийняти, що найчастіше кривдниками дітей є знайомі й навіть близькі родині люди. Це можуть бути родичі, друзі сім’ї або інші люди з близького кола. Навіть якщо важко повірити, що це може трапитися з тобою чи твоєю дитиною, важливо залишатися пильним/ою й помічати ознаки дискомфорту чи тривоги в дитини.

Ознаки того, що щось не гаразд

• Психологи звертають увагу на певні прояви поведінки, які можуть свідчити, що дитина/підліток почувається некомфортно поруч із кимось:
• Уникнення зорового контакту: не хоче дивитися в очі певній людині або намагається триматися від неї якомога далі.
• Різкі зміни в поведінці: стає замкненим/ою, тривожним/ою або збудженим/ою, навіть якщо до того все було гаразд.
• Надмірне прагнення бути поруч із батьками: намагається постійно бути поруч із тобою або втягує тебе в розмови, аби уникнути взаємодії з кимось іншим.
• Прямі відмови: «Не хочу туди йти» або «Не хочу розмовляти з X».
• Незрозумілий фізичний біль: скаржиться на біль у животі, головний біль або інші фізичні симптоми без очевидної медичної причини.

Що ти можеш зробити, щоб захистити дитину?

Ось що рекомендують психологи, щоб підтримати дитину в подібних ситуаціях:

1. Будь уважним/ою до невербальних сигналів

Навіть якщо дитина не говорить прямо, що їй некомфортно, мова тіла може чітко на це вказувати. Спостерігай, чи уникає вона певних людей або тримається весь час поряд із тобою.

2. Поважай його/її відмови

Не змушуй дитину вітатися чи взаємодіяти з кимось, якщо вона цього не хоче. Наполегливість може посилити її дискомфорт або тривогу.

3. Створи безпечний простір для спілкування

Після будь-якого заходу, зібрання чи зустрічі запитай, як він/вона почувався/почувалася: «Як для тебе пройшов сьогоднішній день?» «Чи було щось, що тебе турбувало?» Слухай без критики й засудження.

4. Надай йому/їй свою підтримку

Дай йому/їй зрозуміти, що ти поруч і що він/вона може звернутися до тебе, якщо відчує потребу. Наприклад: «Що б не сталося, ти можеш на мене покластися».

5. Втручайся, якщо помічаєш проблемні ситуації

Якщо помічаєш неприпустиму поведінку з боку когось або якщо дитина прямо каже тобі, що їй було некомфортно, дій рішуче. Можеш обмежити контакт дитини з цією особою і, за потреби, звернутися по допомогу до компетентних органів.

Світлана Мойса, менеджерка чату 12plus, підкреслює:

«Вкрай важливо, щоб батьки створили середовище, у якому підліток/підлітка почуватиметься достатньо безпечно, аби говорити відкрито. Діти не завжди можуть чітко висловити свої почуття, тож уважність до їхньої поведінки є надзвичайно важливою. Кожну відмову чи зміну в поведінці слід сприймати з повагою, не знецінюючи їхні переживання.»

Якщо дитина має травматичне минуле або негативний досвід із певними людьми, батько чи мати — перша лінія захисту. Постійна емоційна підтримка та турботливе ставлення можуть запобігти повторній травматизації й допомогти дитині відчути безпеку.

Свята стають приємнішими, коли твоя дитина почувається в безпеці. Будь уважним/ою до її/його потреб, поважай її/його емоції та надавай їй/йому постійну підтримку.